Отак спаде на думку,
Зібрати швидко сумку,
Мольберт узяти, фарби,
У творчі линуть мандри.
Напевне, біля річки,
Натхнення прийде звідкись,
Тож пензлик ніжно взявши...
І що? Не маю гадки...
Дивлюся, гарне небо,
Вода... та темне плесо,
Творю, як можу, звісно,
Тепер душі, так втішно.
Просила довго грішна,
Відчула навіть відчай,
Нараз вона завзято,
Сказала, в мене свято.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976540
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.03.2023
автор: liza Bird