5 червня — свято преподібної Єфросинії
Полоцької
внучки Володимирової,
великої діячки в книжній справі (!),
радості моєї навчительниці,
першої матінки Київської Русі!!
Бог і Єфросинія
Так у Бога —
все золото в правді.
Ось — і більше немає такого.
Перша матінка на Русі —
Радість!!
Єфросиніє! радосте —
в Бога.
Нетутешність!
Грози в Києві
громи в Полоцьку
очі в брунатнім граді!
«Чого радуватись?!»
вся без корони
вся — золота черешня
на зашублених бояр!
на шарп-шарп в смерть —
проливається
Радістю!!
Ах красива!
ця Єфросинія!
Дав як скинію
Бог Дівину лагідність…
Повітря спесиве!
Все спесиве! Псам
переливається —
Радістю!!
Спасе, Київ у правді??
В Богові — Радість…
Нетутешня.
Найперша.
5.06.2009,
свято св. Єфросинії
Радуйся, кровом крил его огражденная.
Радуйся, не преткнувшая ноги твоея о камень гордыни.
Радуйся, сего ради видения зрака ангельскаго удостоенная.
Сам св.Серафим Саровський, страшно й сказати — легкий і
світлорадісний з гумором св. Миколай (!),
дійсно така, що не уявити сонце-радість Єфросинія Полоцька, —
яких протагоністів радості, найсвітлішо-найздоровіших (!!) і великих оцих
(і Антонія і Феодосія Печерських, й інших великих) святих подав мені
Господь Христос радуватись,
чи обніматись або доторкатись, —
в музиці і слові! В хвалі Богу!
Мати Божа, досить скромно скажемо, (бо дійсно — земних слів нема!) мене так виховувала, — словами Святого Духа промовим — на всіх галактиках Любові. Що я живим став, навіть живішим став з Нею: зашкалювався від невимовної Її радості!
Кого Ви доторкаєтеся серцем, і коли він чи вона йде по-божому, світло, в спасінні, — у Вас радість неземна!
Та ніякої радості від того не відчуває той, кому в Бозі не суджено торкатись до того. Отож, «просіть і дасться вам».
Тому завдання яскраве і в міру — втримати благодать.
Дух Святий зійшов (тоді) на апостолів, а от і на теперішніх сходить. Втримати благодать — всім завдання.
Ведення Святим Духом — то пряма дорога до храму Христа, поскільки Ви — храм Духа Святого, Тройці.
Втримуйте благодать постійно.
Божа Мати Вам допомагатиме йти до Христа в повноту.
Любові Вам бажаю, та і нічого з того, що відганяло б благодать, як дим — бджіл.
Всього позитивного і творчого! яке збільшує любов і світло, життя в Христі.
Молитов і яскравої художньої творчості.
Нічого негативного і залякуючого! Нічого пресингуючо-забороняючого
чи загашуючого яскравість життя
і любові в храмі Христовім!
Коли буде в церкві світло і любов,
і яскравість життя — тоді (!), тільки тоді
на те тепло люди притягнуться...
Не наслідуйте ви за формою священноначалія, яке, не бажаючи того, гасить і радість, і живу творчість мирян у Храмі і поза Храмом. Всі ж вийшли із ПОКАЛІЧЕНОЇ Російської Православної Церкви.
Допоможіть всім: з’єднайте Церкву і культуру,
подайте богослів’я живе в поезії.
Любов на ділі нехай у Вас буде, у всіх духоносців, нехай з любові усе твориться усіма вами! Бо тоді лиш Христос діє у вас.
Щастя вам в Христі!
5.06.2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976533
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.03.2023
автор: Шевчук Ігор Степанович