Дворами шириться весна
і знов проміння огріває,
тому, приставши край вікна,
п’ю зором барви небокраю.
В уяві вкотре образ твій
і всі його несвітні чари –
ідеш ясна з туману мрій,
блищать на сонці окуляри.
Уся ти вбрана, та проста,
підносить пасма жваво вітер,
чвохтить під кроками сльота,
а побіч сяють першоцвіти.
Зустріти б разом цю весну,
аби гуляли вдвох веселі
й тебе нестримано горнув
під жайворів щасливі трелі!..
[i]23.ІІ.22 р.
Наступного дня почалася масштабна війна.[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975350
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.02.2023
автор: Прозектор