Дворами шириться весна
і знов проміння огріває,
отож, приставши край вікна,
п’ю зором барви небокраю.
В уяві стало образ твій
і всі його несвітні чари
у ореолі хвацьких мрій,
що, вірю, втілиш незабаром.
Ідеш розкішна, та проста,
кошлатить жваво пасма вітер,
чвохтить під кроками сльота,
а побіч сяють першоцвіти...
Зустріти б разом цю весну,
аби гуляли вдвох веселі
й тебе нестримано горнув
під спів пернатих менестрелів!..
[i]23.ІІ.22 р.
Наступного дня почалася масштабна війна.[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975350
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.02.2023
автор: Прозектор