Засвічено квіти на сивій дорозі...
Ось і година, аби розійтись...
Ти не відчуєш, як серце в покосі
Б'ється у млості до тих, що звелись.
Ти не відчуєш... Розпечені сльози
Груди здіймають у теплій межІ.
Але на обличчі не холод і грози -
Усмішка, втягнута в сяйво іржі.
Ти не відчуєш... Останні обійми -
Всередині знову зірвАлась мовчаль.
А зовні - слова, та ніяк не стихійні,..
Бо там де надія, сховався і жаль...
19.02.2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974816
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.02.2023
автор: Сара Ґоллард