Ця чорна кава у новій кав’ярні
так нагадала про оту ― стару…
Де вище поверхом була книгарня,
а там книжок, що слів не доберу.
А там полиць, де я, бува, малою
блукаю і вигадую світи.
І попід них пірнаю головою,
неначе то якісь чудні мости.
І вся книгарня видавалась дивом,
а продавчині ― мовби вартові,
що пильно стежили. А я лякливо
тягнулась до полиці угорі.
Мені здавалось, там найцікавіша
магічна книга, де живе душа.
Дістала. Розгортаю. А то вірші ―
поскладані у стовпчики слова.
Чомусь ця кава у новій кав’ярні
так нагадала про оту ― стару…
І якось сумно… що нема книгарні.
Й чомусь болить, що слів не доберу.
© Ольга Береза
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974756
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.02.2023
автор: Ольга Береза