Чую з вишин голубого неба журавлиний поклик.
Це зраділо сурмлять чорногузи у веселі сурми.
Лине щасливий перегук все ближче, наче вже в полі...
Кажуть: весну приносять лелеки. минаючи бурі.
Бусли цибаті походжують нашими болотами,
Бо немає нічого милішого за рідну землю.
Тут ніде вони не будуть зайвими і голодними.
Не чужа країна блукальцям... Дружбі краю не кладем.
Хоч сіріють ще в низовинах плями брудного снігу,
Сковує дзвінковим льодком дрібні калюжі приморо́зь.
В згадках птахів оживає життя те, що було раніш.
...Повертає планида їх у свої дитячі кроки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974755
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.02.2023
автор: Маг Грінчук