Нібито Шопен

Мене  зустрів  у  осінь  золоту,
Коли  купався  світ  увесь  у  листі,
Чарівність  неповторну  й  неземну,
В  якій  сіяли  мрії  лише  чисті

В  мотивах  листя,  нібито  Шопен,
Доносив  таїну  краси  любові,
Стелився  килим,  наче  гобелен
Зворушно,  розфарбовуючи  долі

Мелодія  зростала  до  небес,
Окрилена  величністю  таланту
І  не  було  чарівності  вже  меж,
Що  поєднались  з  образом  галанту

Звучала  така  магія  краси,
Усе  було  і  близько,  і  далеко,
Під  звук  мелодій  падали  листки
І  відлітала  у  краї  лелека.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974490
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.02.2023
автор: Наталі Косенко - Пурик