Сірий асфальт_ народжене дитя
Із втомленого снігу і зими
На повні груди в лютому весна,
Як вісник світла посеред пітьми
Все ж робить подих в проблиску надій_
Гільзове поле більше не росте...
Хотілось тиші в хаосі світів
Й трави зеленої з безмежності степів
І непорочності засіяного поля,
І щастя матері в обіймах свого сина
Цей марафон виснажує провини
Можливості, як спокій щогодини...
Сірий асфальт сухий уже і чистий,
Обабіч рештки втомленого снігу
І марафон новин на серце тисне
та я тримаюсь...
вірю урочисто...
15.02.23
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973880
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.02.2023
автор: Квітка))