Яке щастя - жива,
І від цього така я щаслива!
Крикну в далі слова -
Це моя поетична вся сила!
Розірву на шматки,
Те прокляття, що стало війною,
Де найкращі стежки,
Що тернисті ще стали зимою
Не піти нам по них,
Знову куля ворожа зірвалась,
І немає стіни
Де будівля знайома стояла...
Та настане та мить,
Засіяє моя Україна!
Знову світ забринить
І розквітне розкішно калина!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973749
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.02.2023
автор: Наталі Косенко - Пурик