Твоя рука й моя рука
сплітаються в обіймах ніжних,
і спалахнули почуття,
навік з'єднались двоє різних.
Як два струмочки, що в одну
широку річку упадають,
круті і сильні береги
дві наші стежки об'єднають.
Приспів
Моєї долі мить блаженна,
Коли зустрів тебе, кохана,
Ти мого серця королева,
Моя єдина і жадана,
до твоїх ніг усе, що маю,
Усі красоти цього світу,
Так сильно я тебе кохаю,
Я так молив тебе зустріти.
Я без вагання віддаю
у твої руки свою долю.
О Боже, як же я люблю
до божевілля і до болю.
Мого кохання мить блаженна,
моєї мрії давня казка,
і в небесах благословенна,
моя любов, і моя ласка.
Приспів
Як довго я тебе шукала,
Минаючи самотні тіні,
коли зустріла, заблукала
у білопінному цвітінні.
З тобою поруч я щаслива,
ми разом в радості і горі,
ти мого серця половина
зустрілись в небі наші зорі.
Зоя Журвака
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973525
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.02.2023
автор: Зоя Журавка