Усміхався кармінно нам зоряний вечір,
Ми спивали красу – небеса розливали,
Ти накинув мені теплий пледик на плечі…
Нам зірки із небес про кохання співали.
І заходила магія світлом в наші серця,
Місяць в хвилях небесних все плив,
І тій музиці зір нема краю й кінця,
Про кохання сердець ти мені говорив.
Поцілунками ніжно обсипа'в мої губи,
Від гарячої пристрасті ми обоє палали
І п’яніли в коханні жагучої згуби –
Ми обоє кохали, кохали, кохали.
Й зорі ці вечорові, і кармінний цей вечір,
І цей місяць, що в човні по небу все плив,
Запалало вогнями і твоє, й моє серце –
Ще ніколи ніхто палко так не любив.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973330
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.02.2023
автор: М_А_Л_Ь_В_А