«Де мешкає щастя, у мушлі якій?
Чому сторониться й скупе на щедроти?»
Тут зиркнуло сонце з-під віяла вій:
«Тому, що ви грішні істоти».
«А звірів усяких провина у чім,
Раз здобиччю стали гіганти й дрібнота?»
«Мені в високості про це знать по чім?
Мабуть, що теж грішні істоти…»
«Чому ж в занебессі космічні тіла
Та й Матір-Земля в астероїдних саднах?»
«Буття галактичне не вільне від зла,
Є смисл теж у зоряних ранах...»
Хоч в морі життєвім між піняви й хвиль
З моїх ідеалів десь маяться друзки,
Надіюсь знайти досконалості шпиль,
Щоб не доторкатись до пустки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973169
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.02.2023
автор: Valentyna_S