Чому зажурилась, моя Україно,
І мова притихла твоя солов'їна?
В твоїм силуеті величнім і милім -
Мелодії щемні та вже не грайливі
Я знаю, матусю, чому невесела:
В страху всі міста і в неспокої села
І кров'ю неначе дощем оросилась,
Ворожа навала над серцем глумилась...
Та ти не здасишся, ріднесенька, знаю,
Я віддано, мила, тебе захищаю,
Бо слово прекрасне - це теж наша сила,
Щоб знову країна зростала щаслива!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973093
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.02.2023
автор: Наталі Косенко - Пурик