Кинувся стогін із бурі тікати,-
У жовтому сяйві не стало тепла,-
А все задля тОго, щоб далі ступати
У вигляді тиші свогО вітряка.
Його не чекали ні крила, ні звуки,
Лише оминали в утраті містА.
Жодна росИна не впала до злуки -
Тиші не вірять,..у ній - пустота.
Ви чули, як падає сніг чи отАва,
Як землю встилає і тисне дощем?!.
Крики - це тільки маленька застава,
Де сон безголосся укрито плащем...
01.02.2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972908
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.02.2023
автор: Сара Ґоллард