(iз циклу «ЛИСТ ДО ПОДРУГИ»)
М.:
Три сорок. Вже не ніч та ще не ранок.
Підмóргнув миром українцям час.
А ТАМ, людини схиблений уламок,
Почав свій відлік - він віддав наказ!
С.:
І вторглися ординці в Україну,
Вбиваючи атаками ракет,
Ґвалтуючи малесеньку дитину,
Справляючи кривавий свій бенкет.
М.:
Він МОРОК, що собою кличе пекло.
Будує храми густиною зла.
Оду́ру сіє клонами, уперто.
Голодний світом тягне всіх до дна.
С.:
В триденний строк він мріяв взяти Київ,
Оцей рашистський покидьок – без втрат!
Вкраїнський спротив він зустрів – Героїв,
На смерть узявши обстріли гармат.
М.:
Від реву полчищ морщиться землиця.
Гуде ядровим нервом їм у слід.
За ними слід черво́нить пустки глиця.
Ну що ж - ДО БОЮ! ЗА ВКРАЇНСЬКИЙ РІД!
Марія Дребіт - СвітланаМаланка-Баліцка
03.02.2023 Португалія
фото з нету
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972863
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.02.2023
автор: VIRUYU