Не картайте люди добрі
себе за життя
хто за що його віддасть
хто за Батьківщину
хто за матір рідну
хтось за просто не знайому йому людину
А хтось тихенько
буде жити у своїй хатинці
їсти - маль,
спати - троха...
Та все до Бога молити:
за тих хто Батьківщину боронить,
за чесну людину
і просто за рід людський, за його спасіння....
Ніхто не знає ЙОГО !!!
Старенького діда в хатинці маленький...
Лише Бог його слуха,
тихеньку, щиру молитву
крізь сльози проговорену...
Віки прожили ! А любить не навчились !
Віки прожили, і що ж ми навчились ?
Історія наша постійно в повторі
немає людині на світі покою...
Скрізь війни народів, що смерть за собою несуть,
невинних ні в чому людських душ.
Забули ми всі, та й знати не дуже хотіли
для чого цей світ нам усім сотворили !!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972730
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.02.2023
автор: Полин