У кожного з нас є пороги печалі,
Темні руїни заточених веж.
Сірі, не вимиті кров'ю, вуалі
Вигнаних тінями, зболених меж.
І те, що зсередини вмить розриває,
І те, що надію вселяє у світ -
Крики і ніжності... Все окриляє
Той слабкодухий до зріднення цвіт.
А скрипка своєї бездонної грає,..
Зовсім тонкОї, мов тая скрижаль.
І стигла іронія сонце вганяє,
Де зовсім надійно сховався причал...
31.01.2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972649
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.02.2023
автор: Сара Ґоллард