Мандрує волога…

Скотився  туман,  далечінь  закрив  безмежну.
Безсовісний,  сивий  вбивця  на  планеті.
В  годину  цю  обманну  будьте  обережні.
Донині  є  багато  спіткань  без  прикмет...

Він  шле  катастрофи  і  збиває  з  дороги.
Він  тихо  маскує  стежки,  навіть,  краде.
Він  втомлює  очі  і  вкриває  природу...
Окутує  кроки  та  вбиває  людей.

У  цьому  йому  не  вільно  признатись  собі...
Ціну  знає  схований,  пелени  обман.
Усе  легенько  й  вміло  він  бере  в  обійми.
...Мандрує  волога,  лиш  на  ім'я  -  туман!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972611
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.02.2023
автор: Маг Грінчук