СтУкоти ранили межі неспання.
Чорні вуалі тікали з плечей.
Мука зневіри в бою...не остання,
Так як і сила бездонних очей.
Злива пустОшила тінню роялі -
Світле і темне злились у вогні,
Аби нагадати про помсту печалі,
Аби возз'єднати життя в сивині.
Крики манИли далеко - під серце,
Там ще ніколи ніхто не шукав.
Подих омани топили в озерці,
Де він гордовито, синильно згорав...
23.01.2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972076
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.01.2023
автор: Сара Ґоллард