Богдан-Олег Горобчук. Память настолько очистилась…

Богдан-Олег  Горобчук

***

память  настолько  очистилась
что  стало  видно  земляничную  поляну
на  самом  дне
и  черноглазого  малыша
собирающего  армию  в  спичечный  коробок
липкими  от  сладкой  крови  руками

шур-шур  шур-шур  шур-шур
маршируют  солдаты

внимание  зависает  над  ними
как  угрожающий  глянцевый  дрон
бросая  тень  воспоминания  на  седовато-зелёное  покрывало
на  вырваные  с  корнями  пни  вокруг
на  сияющее  земляничное  озеро  растёкшееся  вокруг  и  дальше  –
на  источник  в  Бездоне  и  на  орешник  над  оврагом  –
пока  не  захлёбывается  в  сумерках  непамяти

мама  говорит  мне  –
для  жуков  это  тюрьма
и  выбрасывает  коробку
я  взахлёб  рыдаю

папа  чтобы  успокоить
берёт  на  руки  и  подбрасывает  подбрасывает  вверх
над  головой  над  деревьями  на  самое  небо
туда  где  в  углу  поляны  валяется  солнце  
–  пробитый  мяч
теряющий  свет

я  захожусь  смехом
папа  говорит  мне  –
ты  золото

я  ещё  летаю  или  уже  сплю?

дрон  упал  возле  коробки
чтобы  слушать  безнадёжно  успокаивающее  шуршание
шур-шур  шур-шур  шур-шур

я  просыпаюсь  в  сорочьем  гнезде

2020

(Перевод  с  украинского)

+++++++++++++++++++++++

***  
пам'ять  настільки  очистилась  
що  стало  видно  суничну  галявину  
на  самому  дні  
і  чорноокого  малюка  
який  збирає  армію  до  сірникової  коробки  
липкими  від  солодкої  крові  руками  

шур-шур  шур-шур  шур-шур  
марширують  солдати  

увага  зависає  над  ними    
як  загрозливий  лискучий  дрон  
кидаючи  тінь  згадування  на  сиваво-зелене  покривало  
на  вирвані  з  корінням  пні  довкола    
на  сяйливе  суничне  озеро  що  розтеклося  довкруги  й  далі  -  
на  джерело  в  Безодні  на  горішину  над  яром  -    
доки  не  захлинається  в  сутінках  непам'яті  

мама  каже  мені  -  
для  жуків  то  тюрма  
й  викидає  коробку  
я  ридма  ридаю  

тато  щоб  заспокоїти  
бере  на  руки  й  підкидає  підкидає  догори  
над  головою  понад  деревами  на  саме  небо  
туди  де  в  кутку  галявини  валяється  сонце  
-  пробитий  м'яч  
що  втрачає  світло    

я  заходжуся  сміхом  
тато  каже  мені  -  
ти  золото  

чи  я  іще  літаю  чи  вже  сплю?  

дрон  упав  біля  коробки  
вислухáти  безнадійно  заспокійливе  шарудіння  
шур-шур  шур-шур  шур-шур  

я  прокидаюся  в  сорочому  гнізді  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971863
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 24.01.2023
автор: Станислав Бельский