-Синочку мій, я вже стара,
Здоров'я слабше з кожним днем.
Взялася, де страшна війна?
Чи дочекаюсь я тебе?
Плачі й крики не стихають,
Залита кров'ю вся земля.
Людські долі всім ламають,
Нечиста сила - зла русня.
Один смуток від розрухи,
Чорний дим перед очима.
Хоч і сильні усі духом,
Тінню смерть в нас за плечима.
А в катівнях брудні руки,
Ведуть знущання над людьми.
Нелюдам, прокляття буде,
Вам очі виклюють граки.
З фільмом жахів порівняти,
У окупованих містах.
Голод й холод - рідна мати,
Не згасне в пам'яті, в віках.
Є білий світ, а в нас пітьма,
Ми заслуговуємо щастя.
Хай згине проклята війна,
Всіх зігріє Божа ласка.
Сину мій, тебе чекаю,
Бо в душі живе надія.
Всім синам - велика слава!
В перемозі любов й віра!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971688
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.01.2023
автор: Валентина Ярошенко