Море пінне, море буйне,
я в твоїй стихії милій,
тож вгортайте серце чуйно
і гойдайте душу, хвилі!
Спритний вітре, неугавний,
шир же пахощі солоні,
щоб стікали миті плавно,
мов тримаючи в полоні!..
Утішають гомін чайок
та прибою воєдино,
ну а вечір і світанок
тут – небачена картина.
Розпластаю руки всуціль,
привітавши гладь безкраю,
бо як тільки їй всміхнуся,
то в свободі утопаю!
[i]24.VІІ.21 р.[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971400
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.01.2023
автор: Прозектор