Вуста солодкі я згадав* твої,
душі , напевно що, була потреба.
Спалахують*ще очі уві сні,
мені самотньо*, сонечко, без тебе.
Ти так раптово зникла із життя,
не встиг далебі навіть озирнутись*.
Недавно* ще радів я, як дитя,
і не вигадував , як мі тебе позбутись.
Нема в мені ніякої вини.
В житті , на жаль, не все тільки високе.
Піду в поля, в пахучі полини,
надихаюсь як слід гіркущим соком
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971040
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.01.2023
автор: Олександр Холденко