Маріуполю

Почуй,  Маріуполю,  місто-герою,
що  вся  Україна  думками  з  тобою!
Навряд  чи  босота  тебе  очорнить,
бо  зніс  кількакратно  свавілля  війни.

І  ось  нині  маєш  у  гніті  блокади
укотре  терпіти  страшні  канонади,
тож  нидіє  серце,  як  бачу  той  жах,
який  вкарбувався  в  невинних  очах...

Ой,  ллється  немислимо  крові  за  тебе!..
Клекоче  й  здригає  від  вибухів  небо,
тоді  як  будинки  стирає  орда,
а  втім  же  за  що  ця  убивча  біда?

Постали  звитяжці  у  бурі  напастей,
мстячи  бісівні  за  розстріляне  щастя,
й  ніщо  не  опише  ту  гнівну  печаль,
як  бачу  в  новинах  щодня  «Азовсталь».

Тримайся,  незламний,  заради  свободи,
адже  світло  зроду  шматує  негоду!
І  хай  вразять  сонмищем  дронів  чи  мін,
всяк  гордо  здіймешся  із  поля  руїн!..

[i]17.IV.22  р.[/i]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970883
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.01.2023
автор: Прозектор