Коли в маю розп'яттям Бог вмирав,
Голгофою вже йшли воскреслі душі,
Із раю в рай, ніхто їх не питав,
І не тримав хрести їм неземні, насушні.
Вертепом тіні від свічок, царі
Відшукують безцінні подарунки,
У новім часі всі скарби малі
Ціни життя, довічні порятунки...
Різдва дожили, небо спить,
Ягнята бігають у щопці,
І ясна перемоги мить,
Народжується світлом у сорочці.
Коли в маю розп'яттям Бог вмирав...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970848
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.01.2023
автор: Валерій Лазор