Як хочеться писати про красу і спокій.
І про щасливу добру мить.
Про український степ зелений і широкий.
Про вітер в лісі, що шумить.
Та що таке? Нічого зовсім не виходить.
На думку радість не іде.
У мізках тільки кляті рашики все бродять.
Сирена безліч раз гуде.
Та всеодно завжди надія в нашім серці.
Бо ЗСУ міцні без меж.
Ми віримо за ними перемога в герці.
Ти ,Україно, скоро в мирі заживеш!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970821
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.01.2023
автор: Татьяна Маляренко-Казмирук