Усміхнися!. .

Усміхнися  ніжно,  люба!
Ти  ж  дедалі  холодніша
і  до  всього  дещо  груба,
через  що  у  серці  хвища.

Не  журися  безпричинно
у  часи  і  так  похмурі!..
Бо  ж  твій  усміх  неоцінний,
наче  промінь  серед  бурі.

Розпалю  усуціль  душу,
тільки  б  щасніла  на  славу,
а  якщо  й  згоріти  мушу,
так  під  усмішку  ласкаву.

І  не  знаєш,  як  же  хочу
від  зорі  до  зоряниці
чути  голос  твій  співочий,
мрійно  канувши  в  зіниці.

Всесвіт  знадний  та  глибокий
не  сховають  чуйні  очі,
у  яких  і  жар,  і  спокій
без  примирення  клекочуть.

Не  прохаю  тяти  тишу
сміхом  так,  щоб  заздрив  кожен,
усміхайся  лиш  частіше
і  нудьга  не  переможе!

[i]27.ІІІ.22  р.[/i]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970129
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.01.2023
автор: Прозектор