У холодку, під деревом солдат сидить,
Так легко й тихо у перервах між боями.
Тихенько вітер листям шелестить,
Запахли трави, що стоптав ногами.
На мить здається, що нема війни…
Блаженство спокою, що тіло відчуває.
Тільки заснув і баче дивні сни,
Дружина із днем ангела вітає.
За нею діти обнімають, міцно-міцно,
Онуки з подарунками біжать…
Сон неглибокий, тож прокинувся фізично
І пожалів, що не дали поспать.
То були справжні друзі, побратими!
Його збудили, привітали із цим днем.
І обіцяв солдат, що разом з ними
Після війни по чарочці хильне.
Чомусь не дуже весело в цю пору,
Є час для радощів, для смутку теж він є.
І задививсь солдат високо вгору…
-А все ж прекрасне, день народження моє!
Дай Боже сили нам усім і Перемоги,
Прогнати ворога з рідненької землі.
Щоб не було на серці більш тривоги,
Прости Господь, усі гріхи мені!
Ти чуєш ? Я не прошу так багато,
Зроби будь ласка подаруночок мені.
Хай путлер здохне! Ото буде свято!
Нехай скоріш прийде, кінець війні!!!
25.06.22р. Олександр Степан.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969441
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 27.12.2022
автор: Степан Олександр