У вушко голки протягнути нитку,
що сплетена з в'язких зимових снів
і зшити день, і вибігти за хвіртку,
і засміятись пухкості снігів,
і вслухатись у тишу цю глибоку,
що огортає коконом село.
Вдивитися: куди не кинеш оком –
усі простори снігом замело.
Відчути серцем, як зима ворожить,
гортаючи морозні сторінки,
і знову закохатись у світ Божий
і вірою наповнити думки...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969440
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.12.2022
автор: Денисова Елена