І всі ми є такі - що нас чекають,
Такими як ми є - щоденно, повсякчас.
Кохають нас, любов‘ю покривають,
Крізь призму невдоволених гримас.
І десь ми є такі, яких шукають,
Знеболених і радістних, як є
Добром своїм нас знову надихають,
В екзамені, що нам життя дає.
І все ж ми є - це вічності хвилина,
Немов іскра - засяє лиш на мить.
Ти не забудь, що ти лише Людина,
Душа якої може тільки Богом жить…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969313
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.12.2022
автор: Udzhin1984