Прикладом грюкає війна
у двері кожної родини,
щоб тяла скрута навісна
наш край, навряд чи якось винний.
Веде орду причинний дід,
усюди сіючи страждання,
а юродиве кодло вслід
реве прокльони незрівнянні.
У серці ярість, біль і страх,
що кулі й бомби ринуть градом,
аби згубити все упрах
під глум з боліт украй злорадий.
За що оця лиха мара?!
Адже ми завжди мир хотіли.
Чому ж сусід його украв
настільки ницо й ошаліло?
Не описати горе й жах,
які несе паршива зграя,
та вірю в те, що відкоша
дамо усім, хто спонукає!
Гряде на схід сталева лють,
сурмлять гармати правочинно
і вже мільйони постають
на бій за долю Батьківщини.
Тож провчимо сповна заброд
заради праведної мрії,
лиш має діяти народ,
себе ж бо втратити не сміє.
[i]01.ІІІ.22 р.[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969067
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.12.2022
автор: Прозектор