Щоб пекло стало рашим раєм.

Той  сон  мені  приснивсь,  чи    ні!
Що  воював  я  на  війні,
Ходив  на  рашиків  в  атаку,
Та  навіть,  вішав  на  гілляку...
Дивись,  рашисти  всі  оті,
Радіють  нашої  біді.
Тим,  що  Дитя  Вкраїни  плаче,
Кацап  у  цьому  радість  баче.
"Вєлікая  русь",  щоб  ти  зникла,  проклята,
Сусідів  як  ти,  краще  зовсім  не  мати.  ..
Тож  дай  мені  в  рюкзак  тротилу,
Й  закиньте  тишком  на  рашУ,
Я  знайду  там  ворожу  силу,
Й  на  місці  тим  і  порішу...
Щоби  рязанська  мать  та  сльози,
Свої  не  встигла  витирати,
Щоби  кацапські  ***  знали,
Війна  прийшла  й  до  них,  до  хати.
За  кожну  мамину  сльозину,
За  крові  пролиту  краплинку,
За  тих  дітей,  що  поховали,
За  те,  що  ви  у  нас  покрали...
Все  підрахуємо,  все  згадаєм,
І  пекло  стане  вашим  раєм.
©    Небайдужий.  
Грудень,  2022.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969029
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.12.2022
автор: Небайдужий