Кобра

ходили  чутки:
 "не  грай  з  коброю,  небезпечна  змія",
але  все  одно  пішла  туди,
 де  кобра  могла  напасти  на  кого  завгодно.  -
І  пройшовши  повз  змії
не  помітивши  її,
а  кобра  крізь  окуляри
глянула  на  мене  
і  раптом  напавши  на  мене  
пронизавши  іклами  шкіру  
і  тут  же  впорскує  отруту.
 І  від  укусу  моє  тіло  задубіло  
і  тут  же  перетворилася  на  ляльку  я,  
з  якою  можна  грати,  як  грають  іграшкою.
Ось  і  змія  скориставшись  моментом  
крутила  вертіла  мною,  як  хотіла
Насправді  награвшись  мною  
настав  час  викинути  мене.  
У  душі  залишився  шрам,
з  глузду  мене  зведе  такий  біль,
 але  я  жива,  я  людина...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968847
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.12.2022
автор: NaTa Ly