ЯБЛУКО ЗЕЛЕНЕ

Я,  не  знаю,  за  що  він  її  полюбив
Ні  розуму,  ні  постави,  а  ні  личка.
Свою  доленьку  ,як  у  болоті  втопив
Марить  нею  ночами,  а  вона  дичка.

Веде  вільний  образ  життя-п'є,  гуляє,
Маска  на  лиці  ...і  сигарета  в  зубах.
І  дон-жуанів,  як  шкарпетки  міняє
В  нічних  клубах  шукає  їх  для  розваг.

Щоб  солоденькою  була  мастить  вуста
А  на  одяг  парфуми  Крістіан  Діор.
А  її  душенька  -черства,  кам'яна  і  пуста,
Весь  час  у  фейсбуці  забула  про  Онор.

Як  циганка  вертиться  на  кожнім  кроці
Одягається  без  смаку-дране  лахміття.
Вона  не  довчилась,  спала    на  уроці
Яблуко  зелене  зірване  із  віття.

Плід  не  достиглий  душу  не  засолодить
Його  вкусиш  викинеш  під  свої  ноги.
А  дерево  добре  смачні  плоди  родить
Має  нагороду  від  святого  Бога.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968747
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.12.2022
автор: Чайківчанка