Мамо, голубко, сідай і послухай:
Настав вже розлуки нам час.
За золото правди ніколи не купиш,
Та вірити треба: все буде гаразд...
Я їду, матусю, свій край захищати:
Тебе, кожне місто й село...
Не буду тобі перемог обіцяти,
Чекай лиш мене, як раніше було...
Я вірю у долю, що все буде добре,
За мене молись ти щодня...
Дасть Бог, я вернуся до тебе додому,
Коли закінчиться війна...
Мамо, голубко, не плач, я благаю,
Вернусь з перемогою я...
Тоді ми з тобою пісні заспіваєм,
І вся наша вірна рідня...
Чекай мене, мамо, і вір в перемогу,
Я буду усе відчувать...
А прийде кінець, я вернуся додому,
Й ми будем з тобою співать...
Сьогодні ж не плач, моя рідна в дорогу,
Мене проведи все ж без сліз...
А я обіцяю, обачним я буду,
Мені ж побажай тепла, й добра скрізь...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968669
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.12.2022
автор: геометрія