І що то за час, коли втратили віру у книгу?
І що то за сонце, коли промені світла приносять лиш кригу?
Хто пише, читає?
В прийдешніх нажаль поколінь немає натхнення до креслення, щирої вдачі...
Так сумно, метелик з опаленими крилами трохи підвівся,
у темряву знову злітає... не плаче.
Кому ті свічки, для кого ті яснії зорі?!
Кому ті дороги - стрічки, і хвилі бурхливії в морі?!
Питається ніч, питається день - знову тиша...
Метелик - рукокрилий кажан, летючая миша.
2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968530
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.12.2022
автор: Каа3003