ПІШЛИ ВОН
І знову в нас немає світла,
І знову дітки без тепла.
О як же це усе набридло.
А щоб не мали ви добра.
Рашисти кляті ви пуйловскі,
Терпіти, орки, доки вас?
Чи то ви тульські, чи московські,
Розплати з вами прийде час.
За ті дитячі дні в підвалах.
За голод, холод і за біль.
За те життя, що ви забрали,
Вас будуть гнати звідусіль.
І будуть вам ще довго снитись
Страшні години тих знущань.
Із жахом будете молитись
І помирати від страждань.
Повернем спокій свій, ми сильні.
Переповзайте наш кордон.
Ви перед нами дуже винні.
В свою расєю пішли вон!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968493
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.12.2022
автор: Татьяна Маляренко-Казмирук