Холодна, мов пломінь січневої бурі,
Ізшита корою німої весни.
Тільки троянди у власній пурпурі
Хай і постійні, але не близькі.
ТАКОЮ була. А якою здавалась?..
Може, у зареві пАли льоди
І я безнастанно в дрімуче вібралась,
Аби не віддати своєї пітьми.
Горде мовчання, тинИ і розлука...
Більше не буде ніяких "Але".
Віднині ця стужа - далеко не мука,
Вона рятівниця, вона - це моє...
08.12.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968257
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.12.2022
автор: Сара Ґоллард