Мати співає над колискою, загойдує сина
І звичайно, огортає її радість за родинну віть.
Дивиться з любов'ю вона на свою рідну дитину.
Та лежить так тихенько і посміхається довірливо.
Сонячна година спішить, біжить зрілими шляхами.
В сина крила швидко підросли. Не дрімають і події.
...Кожна хата пізнала війну, як її чорні плями.
Ці слова про утрачене щастя, родину і надії.
Мати - це символ рідного дому, землі для всіх синів!
...Декілько днів назад її гнітили сльози і тривога,
В серці давило передчуття біди... Кричала вві сні.
Чула прихід великого життєвого лиха, дорогу...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968256
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.12.2022
автор: Маг Грінчук