Стає темнішим на деревах листя,
І поміняла колір свій трава,
Серпневе сонце опустилось нижче
І землю стало менше прогрівать.
Хоч і коротший день, та сонце гріє,
Блакиттю сяє височінь небес,
Але вода у ріках холодніє,
Бо ніч холодна й довша, аніж день.
В прозорім небі у серпневі ночі
Холодні зорі сумно мерехтять,
Шлях чітко видно зоряний молочний,
Красивий і яскравий зорепад.
Багатий місяць, в нім всього доволі:
І дощ, і хмарно, і погідні дні;
На луках косять; орють-сіють в полі;
Збирають урожай з полів, садів.
Серпневий місяць яблуками пахне.
Закінчуються на полях жнива.
Збирається у стаю на світанках
Й щебече дзвінко ластівок сім’я.
Вінець тепла і літа – серпень-місяць.
Утомлена природа сіє благодать,
Влаштовуючи проводжання літа,
Дарами щедро наділяє нас.
28.08.2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968200
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.12.2022
автор: Martsin Slavo