Ти теж за самотність вчепився.
А правда ж, так класно,
Коли у кутку вмить забився.
Ну й що з того власне?
Як хочеш, я буду сусідка.
Не проти. Сидімо.
Холодна за спиною плитка.
Здалося, чи хтімо?
А може мені притулитись?
Сміливо киваєш.
І знов не самотні. Глумились?
Екстазно кохаєш.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=9679
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 19.12.2005
автор: Vilna