Не той вогонь горить у нашім тілі.
Інакше серце знов качає кров.
А ми з тобою день у день відмінні-
Читаєм сонце й тугу межи строф.
А ми б хотіли БУТИ і не знати,
Що десь у світі знов немає сну.
Тоді змогли б усе перекохати
І кривду змити,.. доти ще живу.
Тоді палити стали б зорепади...
І тільки в русі вічної краси
Звели б до щастя всі прозорі шати...
Аби ж лишИлось лиш маленьке - Ми...
01.12.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967757
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.12.2022
автор: Сара Ґоллард