Відкрились очі і хвилину
Не пам'ятаєш про біду,
Яка явилась в Україну .
Здається все йде до ладу.
І сонце зранку світить ясно.
Про щось щебечуть горобці.
На працю люди їдуть вчасно.
Скрізь гарно, чисті вулиці.
Та ось роздався звук сирени.
Всі заспішили...хто куди...
Здається навіть і дерева
Кудись хотіли відійти.
Розбитий спокій за секунду.
І серце загубило такт.
О Боже, довго це ще буде?
Коли позбудемось атак?
Іди додому вже, сусіде,
І думай про дітей своїх.
Ваш цар то зовсім і не віда
Народ у злиднях у яких.
За гроші ви пішли вбивати?
О, як же гірко на душі!
Своїх дітей лишити тата...
А гинуть ще від вас чужі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967749
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.12.2022
автор: Татьяна Маляренко-Казмирук