В цій палаті з високою стелею,
Із високими шторами сходу,
Схарапуджені промені подиху,
Переплетені з марлевим плетенням.
І торкаються ран перев'язаних
Ніжні руки в продовженні капельниць,
І немов би тріпочуть метеликом
Та вдихають причастя в життя.
Ніч ввижається віялом погляду,
Ніч сколихує кров'ю гарячою.
І знаходиш в штативах з глюкозою
Їх закручений ініціал.
12.09.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967729
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.12.2022
автор: Володимир Каразуб