Ці білі сніги і туманний світанок
Прикрили вчорашню сумну чорноту
В надії на те, що сьогоднішній ранок
Додасть білизни у страшну гіркоту.
В тумані зимовім та в інеї тусклім,
У сонному мареві спить білий день,
Не хоче проснутись в імлі цій застиглій
Й назад повернутись в реальну мігрень.
Хай спить, спочиває й не меркне надія,
Що кане жахіття в минулому дні,
А сніжна зима у такій протидії
Пришвидшить кінець цій безглуздій війні.
Прикриє, притрусить і все заховає,
Ввіллється з нового із аркуша в світ
Ота білизна, що пройде над розмаєм
Й на нові сторінки проллє дивоцвіт.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967725
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.12.2022
автор: Ольга Калина