Дорога кличе знов із дому,
І час встеляє її пилом.
Й ти їдеш, незаважаючи на втому,
Бо є для когось просто тилом.
Ти мчиш, обминаючи круті повороти
Мета твоя в твоїх руках.
Твоя дорога - щоденні клопоти й турботи
І лиш вона, в твоїх думках.
Дорога кличе знов із дому
Хоч так не хочеться його покидати.
Вернусь... Колись... Потому...
Мене він зАвжди, буде чекати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967687
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.12.2022
автор: Наталія Малярчук