ЗАГРАЛИСЬ ОРКИ
Хтось стукнув чимось на подвір'ї.
Тебе підкинуло умить.
Хоч за вікном вже надвечір'я,
Дивлюсь...хтось ковдру гамселить.
А ти стоїш все з переляком
І від вікна не відійти.
В умі твоїм уже атаки.
Ну де ж той спокій, як знайти?
Щось довго так загрались орки.
Вантаж двухсотий не ляка.
Ще кров то литись буде доки?
Навіщо нам біда така?
Ось так вєлікая расєя
Воює все своє життя.
Навколо себе горе сіє,
Руйнує людям майбуття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967220
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.12.2022
автор: Татьяна Маляренко-Казмирук