ПОВЕРБАНК


В  об'єктиві  недільного  ранку  іній
На  фоні  безвітря,  на  лініях  
Електропередач...
Обскубане  небо  скидає  кошлате  пір'я.
Звикаєш  без  світла.  Звикаєш  до  недостач.
Жартує  сусід  гортаючи  стрічку  новинну:
Неначе  вампір  я,  без  світла  в  кімнаті,  -  вампір
Як  тільки  засвітиться  -  з  ліжка  немов  з  домовини,
Щоб  жовтої  крові  напитися  з  ліхтарів.
Розгойдує  вітер  готичне  верхів'я  ночі
І  жлуктить  світанок  вбираючись  у  туман
Морок  північний,  вливаючи  дух  нескореності,
Як  сонце  надії,  як  вічний  тобі  повербанк.

01.12.2022

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967211
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.12.2022
автор: Володимир Каразуб