Край моря, на одному з узбереж
я слухав шум вечірнього прибою
і був ущент спустошений журбою,
мов лука після полчища пожеж.
Недавно бо, здолавши версти стеж,
зустрівся за кордоном із тобою,
де радила змиритися з явою,
оскільки з іншим долю там сплетеш.
Й дарма щось намагатися змінити,
як марно поливати мертві квіти
чи дмухати на присок, що дотлів.
А втім, нехай від урвищ до захмар’я
бринить і далі мій натхненний спів
про те, як дорожу тобою, Дар’є!..
[i]28.ІХ.22 р.[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966854
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.11.2022
автор: Прозектор