Сонети любій – IV (Літній)

Край  моря,  на  одному  з  узбереж
я  слухав  шум  вечірнього  прибою
і  був  ущент  спустошений  журбою,
мов  лука  після  полчища  пожеж.

Недавно  бо,  здолавши  версти  стеж,
зустрівся  за  кордоном  із  тобою,
де  радила  змиритися  з  явою,
оскільки  з  іншим  долю  там  сплетеш.

Й  дарма  щось  намагатися  змінити,
як  марно  поливати  мертві  квіти
чи  дмухати  на  присок,  що  дотлів.

А  втім,  нехай  від  урвищ  до  захмар’я
бринить  і  далі  мій  натхненний  спів
про  те,  як  дорожу  тобою,  Дар’є!..

[i]28.ІХ.22  р.[/i]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966854
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.11.2022
автор: Прозектор