А з небес — очищення сніг
на побиті війною долі.
І у кожного свій поріг
витривалості, сили й болі.
І у кожного — різний час,
щоб загоїлись його рани.
Ця війна проросла в нас
руйнівними своїми стежками.
І хвала Небесам за сніг,
що вкриває стежки багнисті.
Віру в диво собою зберіг,
і надію на мрії барвисті.
Білим - білим все стало довкіл,
виграє зима свої гами.
За вікном снігова заметіль
замітає душевні травми
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966809
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.11.2022
автор: Tanita N