Заметіль

А  з  небес  —  очищення  сніг
на  побиті  війною  долі.
І  у  кожного  свій  поріг
витривалості,  сили  й  болі.

І  у  кожного  —  різний  час,
щоб  загоїлись  його  рани.
Ця  війна  проросла  в  нас  
руйнівними  своїми  стежками.

І  хвала  Небесам  за  сніг,
що  вкриває  стежки  багнисті.
Віру  в  диво  собою  зберіг,
і  надію  на  мрії    барвисті.

Білим  -  білим  все  стало  довкіл,
виграє  зима  свої  гами.
За  вікном  снігова  заметіль
замітає  душевні  травми

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966809
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.11.2022
автор: Tanita N